Ярына Ключковская, авторитетный украинский PR-специалист, опубликовала в своем блоге несколько советов для начинающих пиарщиков о том, как уберечься от журналистов-фуршетчиков (тех, кто ходит на мероприятия просто с целью покушать, поболтать, но никак не их профессиональных интересов и лишь отнимает время):
- Не варто вивішувати анонси прес-подій на УНІАНІ чи інших подібних ресурсах. Такі анонси – магніт для “фуршетчиків”. Запрошувати треба суто цільовим способом – конкретних журналістів. Тоді менше зайвого народу і менше клопоту.
- Якщо “фуршетчик” таки прийшов, оптимальна стратегія – не звертати на це уваги. Головне – не вступати з ним у суперечки (“Вхід тільки для акредитованих журналістів” – “Ви порушуєте мої права!”) і не дати йому зайняти час, який спікери можуть потратити на більш продуктивні речі, наприклад – спілкування з “реальними” журналістами. Якщо задає питання – нехай задасть одне, а потім його можна зупинити: “Перепрошую, давайте обмежимось одним питанням на журналіста”. Якщо в кінці нависає над спікером – підійти до спікера, перепросити і сказати, що йому поступив терміновий дзвінок. Що завгодно.
- Не варто дзвонити журналістам і питати, чи вийде матеріал. Можна спитати: як враження, чи було цікаво, чи достатньо інформації, чи не було б цікаво взяти інтерв’ю у спікера і т. д. Але питання “Чи вийде матеріал?” – табу. Тому що мало що дратує журналіста, як ці дзвінки. У свій час про це була гаряча дискусія на тому самому PRWeb – як знайду в архіві, вивішу сюди посилання
